Вже понад 200 років минуло з дня народження Тараса ШЕВЧЕНКО, та до сих пір актуальні його слова. Зараз особливо важливо об'єднати зусилля, звершення в країні складаються з місцевих дій, від небайдужості кожного залежить доля всіх. Словами нашого Кобзаря: Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, не оплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. І не пом'яне батько з сином, Не скаже синові: "Молись, Молися, сину: за Вкраїну Його замучили колись”. Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні… Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені.
Завершуючи цикл публікацій "На що Димерка багата...", хочеться звернути
увагу на підприємців Великої Димерки. Адже від їх зусиль залежить не
лиже наповненість місцевого бюджету а й те які послуги та об'єкти
торгівлі чи сервісу будуть доступні Димерцям.
На
теперішній час більшість з нас впевнено може сказати які магазини,
кафе, майстерні, чи навіть громадські організації Димерки виділяються по
між інших.
То ж давайте краще дізнаємось про Димерських підприємців
та підприємства шляхом публікацій про них на нашому сайті, з вашими відгуками
та коментарями що до рівня якості.
Продовжуючи серію публікацій "на що Димерка
багата", варто згадати про врожаї картоплі, цибулі, буряків, огірків та
помідорів. Також в нас є сади з яблуками та інші сезонні фрукти та овочі, які
при бажанні можна придбати, обміняти або реалізувати "місцево" - не відвозячи в місто на базар, а односільчанам чи співробітникам (по дорозі на роботу - хто на машині), в цьому може допомогти наш сайт, заощаджуючи кошти та час.
а ось статтья в газеті "День" як вплинула поява інтернет на розвиток села Старая Збруєвка: http://www.day.kiev.ua/ru/article/den-ukrainy/kak-podderzhat-zhivuyu-ukrainu "Как рассказал сельский голова Виктор Маруняк, еще полтора года назад община приняла решение любой ценой присоединиться ко всемирной сети, прежде всего, уравнять в возможностях развития сельскую молодежь с ровесниками из других регионов."
Уже более двух лет существует сервис, который может быть полезным и жителям нашего поселка - водителям и пассажирам, которым по пути: http://podorozhniki.com/, так же у них есть андроид-приложение
"Основная задача сервиса – обеспечить более рациональное использование автомобилей (2+ человека в каждом авто), сформировать новый вид социального транспортного сообщения, сделать дорожно-транспортную систему более разумной и экологичной."
Ведь это действительно это "простой и быстрый способ поделиться своим маршрутом, найти интересного попутчика и сэкономить на поездке. Используйте сервис «Подорожники» для поиска попутчиков на работу, учебу, в аэропорт или в другой город. С попутчиком всегда веселее и выгоднее."
середина грудня 2012 року видалася дуже сніжною та морозною, що вплинуло на стан доріг. Якщо Чернігівська траса в більш-менш задовільному стані но по селу дороги на багато гірші. Особливо небезпечно на ділянці перед виїздом з села - дорога оледеніла та передувається снігом з полів. Дуже слизько.
25 вересня в центрі Димерки було як ніколи людно - чекали візиту Кличка. Цього разу не лише як видатного спортсмена а й політика. Виступивши зі своєю промовою, Віталій відзначив що завданням йго партії є об'єднати людей навколо ідеї, навколо принципів - "за ідею, якщо потрібно, людина може життя віддати, за горші - ніколи" говорить Віталій. Одним з пріоритетних напрямів також є здоров'я нації та якісна медицина. Детальніше - на сайті Кличка:
http://klichko.org/ua/news/news/vitaliy-klichko-virishennya-problem-ohoroni-zdorovya-odne-z-klyuchovih-zavdan-udaru
Вчора був день прапора України, з нагоди якого в центрі Димерки відбувся концерт та відгримів салют. Сьогодні ж - День Незалежності - одне з найважливіших державних свят для України. Для жителів селищ воно по-собливому важливе. В цей день на городах особливо людно - адже додатковий вихідний дає добру нагоду для збору врожаю картоплі. Погода сприяє - не надто жарко, іноді пропливають хмаринки... Та що ж змінилося в для звичайного селянина в цей день за останні декілька років? Якщо раніше картопляне бадилля косили звичайною косою, то зараз відчутно прогрес - з різних кінців чутно як дзижчать бензо-коси. Копають картоплю в основному вручну, але механізація поступово впроваджується й тут - такі пристрої як культиватор чи електро-лебідка для нас вже не дивина. А картопля як була так мабуть і залишиться для нас одним з найпопулярніших продуктів, забезпечуючи свого роду незалежність від становища в країні. Бо що б там не сталось, буде що до столу.
10 червня після вранішньї горзи зникло електропостачання в усьму селищі. Шквали вітру повалили дерева в окрузі що скоріше всьлго призвело до пошкодження електричної мережі салища.
Центральну лінію вімкнули близько восьмої, а решту - аж о півночі.
